Сколівщина: відпочинок по - справжньому. Коли мова заходить про зимовий відпочинок у Сколівському районі Львівської області, на думку перш за все спадає селище Славсько. Цей гірськолижний курорт із кожним роком набуває все більшої популярності не тільки в Україні, але й за її межами. Природні ландшафти та погодні умови приваблюють -«затятих» лижників та сноубордистів, а місцева влада та самі мешканці селища намагаються створити для них та інших аматорів зимового відпочинку в горах комфортні умови.
За даними Туристичної асоціації рекреаційного розвитку Сколівщини, офіційна статистика свідчить, що протягом року у Славсько відпочивають приблизно 100 000 туристів, а за неофіційними даними - у десять разів більше. Тож цілком зрозуміло, що при такому напливі відпочивальників знайти вільні місця для зимових вакацій, а особливо у вихідні, стає дедалі складніше. Не зважаючи на те, що селище останніми роками перетворилося мало не суцільний будівельний майданчик, роботи на якому активізуються щойно зійде сніг і не припиняються до наступного першого снігу. Усе нові й нові готелі, бази відпочинку, приватні котеджі та садиби починають приймати туристів. Тут хіба що лінивий не облаштовує хоча б одну кімнату в своїй оселі для прийому зимових гостей. І намагаються господарі не тільки надати їм чисті кімнати та м'яку постіль, забезпечити теплою водою і смачною домашньою їжею, але й зустрічають на вокзалі, возять до витягів, радять, де взяти спорядження напрокат, або й самі забезпечують лижами, сноубордами та санчатами, усіх охочих навчають азам «сніжної» майстерності, організовують різноманітні екскурсії на конях чи снігоходах, «джипінг» на УАЗах, Уралах або КамАЗах, на свята організовують розважальні програми... Опікуються туристами, як рідними дітьми. Сьогодні у Славсько приїжджі вже не мають потреби їхати з величезними торбами харчів, лижами та санчатами на плечах і значними за пасами інших необхідних речей. Тут тепер можна купити будь-які продукти та предмети першої необхідності в магазинах або на ринку, поїсти в ресторанах у самому селищі або на вершинах гір Тростян чи Високий Верх, у кафе чи барах великих пансіонатів (якщо, звичайно, немає бажання харчуватися у господарів, у яких зупинилися). Пункти прокату спорядження є практично біля всіх можливих місць катання та в багатьох приватних котеджах чи на базах відпочинку. Працює у селищі рятувальна служба та цілий «загін» інструкторів. Не почуваються тут люди відірваними від світу: працює пошта, телефон, телеграф і, що дуже тішить, працюють мобільні телефони практично всіх популярних в народі операторів мобільного зв'язку. А тепер про основне: про траси, витяги... Словом, про екстрім і спортивне задоволення для душі та тіла. Кажуть, що витяги були у Славську ще за часів Польщі на горі Погар. Тягловою силою для них були коні. А в 20-30-х роках минулого століття на горі встановили перші бугельні витяги. Гора Погар розташована десь за кілометр від вокзалу. Якщо їхати до Славська - по лівий бік від траси, навпроти бази відпочинку «Перлина Карпат». На Погарі і сьогодні на західних схилах працюють два бугельні канатні витяги по 700-800 м кожен. Траси завдовжки 700-800 м середньої та вище середньої складності. Це прямі спуски завширшки 30-80 м. Працює ратрак, є снігові пушки, освітлення. Сюди можна під'їхати будь-яким авто, є автостоянка. У перервах між спусками-підйомами тут можна трохи перекусити. Найпопулярніші та найпридатніші серед початківців траси на горі Кремінь. Вона розташована справа при в'їзді в Славсько з правого боку, навпроти бази «Ліліана». У народі траси на цій горі називають «Політех» (коротша, 600 м) та «ФМІ» (довша, 100 м). Вони широкі: 100-150 м. Схили пологі, без перепадів. Тому тут катаються «чайники» і працює багато кваліфікованих інструкторів. Працюють два бугельні витяги: Львівської Політехніки (600 м) та Львівського фізико-механічного інституту (1000 м). Якщо немає бажання стояти у великій черзі до витягів, можна скористатися для підйому на гору послугами місцевих «таксі» - ГАЗів та УАЗІв. Дістатися зі Славська можна пішки або на будь-якому авто. Є досить велика автостоянка. Але через «наплив» охочих пізнати радість спуску, машини стоять ще й уздовж траси. Є де тут попити гарячих чаю-кави та вина, а також трохи попоїсти. Ззаду за Політехом розташована гора Менчіл. Доїхати до неї можна, звернувши біля «Перлини Карпат» вгору через урочище Варшава або від села Грабовець. Можливо тому цю гору частіше називають Варшава. Є тут два витяги: тарілочний в урочищі Варшава завдовжки більше 1000 м та бугельний у Грабовці (850 м). Траси тут досить довгі (масимально - 2 км), але досить складні і горбисті. Тож кататися тут варто тільки досвідченим. Тож людей тут мало. З Варшави можна переїхати на західний або східний схил гори Тростян. Але якщо не знаєте цієї дороги, то краще не ризикуйте. Найпопулярнішою серед досвідчених лижників та сноубордистів є Тростян. Ця гора розташована десь за 2 км від центру Славсько. Вона найвища (1232 м) і найбільш освоєна: катаються тут на центральному, східному, північному та західному схилах. На горі працює крісельна дорога завдовжки 2750 м та бугельні витяги: на центральному схилі (1000 м), на пів¬нічному (1350 м), на західному (1000 м, 750 м, 1000 м, 600 м). Траси тут різної складності, довжиною від 600 до 1500 м. Є і широкі відкатані схили, і цілина, і горби, і доріжки серед лісу... Рай для екстремалів. Хоч вчитися тут не радять, але знайдеться тут місце і для початківців - на західному схилі. Інструкторів на Тростяні теж вистачає. Практично на всій горі можна перекусити і попити гаряченького, а на вершині - гарно пообідати в колибі «Під хмарами». Тростян - чудове місце для гірськолижного відпочинку. Щоправда дістатися до цієї гори можна тільки на повнопривідному автомобілі - до початку крісельної дороги, а далі тільки на УАЗах, ГАЗах, «Уралах» і подібному транспорті. Адреналін забезпечений усім: і тим, хто тут уперше, і тим, хто вже знає, чого чекати на підйомах і при буксуванні над прірвою.
Оскільки «перенаселення» відпочивальників у Славсько і лижників на довколишніх горах дедалі більше, цілком зрозуміло, що у Сколівському районі існують та виникають усе нові осередки гірськолижного відпочинку. Найближчим до Славсько є село Волосянка. Тут уже протягом декількох останніх років виникли приватні бази відпочинку, збудовані нові котеджі для прийому відпочивальників. Найбільшим тут є, звичайно, туристичний комплекс «Захар Беркут». Збудований він біля підніжжя гори Високий Верх (1242 м). Тепер лижники та сноубордисти освоюють її схили на трасах різної складності. Тут прокладено парнокрісельну канатну дорогу завдовжки 2800 м, 3 бугельні витяги, працює мультиліфт. На кріселці є проміжні станції. На вершині гори можна випити чаю-кави, перекусити, а також смачненько попоїсти в ресторані.
Матеріал підготовано за сприяння туристичної асоціації рекреаційного розвитку Сколівщини.
