Неділя, 16.12.2018, 20:26
Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | RSS__________Вітаємо Вас на нашому сайті!
Головна
Меню сайту
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наше опитування
На відпочинку Ви надаєте перевагу чи для Вас важливо:
Всього відповідей: 303
Вулкан, якому немає рівних
 
Одним із "Семи природних чудес України" претендує стати єдиний і унікальний не лише у Карпатському регіоні, але й у світі Старунський грязевий вулкан на території Богородчанського району. 
Уперше вулкан проявив себе 1977 року після землетрусу в румунських горах Вранча. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром до 50 метрів з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися грязі та газ. І з тих пір вулкан дихає десятками менш активних міні-кратерів. Наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, вода високої мінералізації мають цінні лікувальні властивості. 
На думку вчених, Старунський вулкан - це геологічний музей, природна лабораторія процесів сучасного мінералоутворення, оскільки прилеглі до нього землі багаті на природні копалини. Окрім озокериту, мінеральних вод, калійної солі, тут давно добувають нафту. З 20-х років минулого століття на місці старої бурової "Надія" палає газовий вогонь. У самій Старуні є соляна криниця глибиною до 20 метрів, концентрація солі в якій - до 70 відсотків. 
З вулканом пов'язане ще одне місцеве диво природи. 1907 року німецькі дослідники виявили забальзамований труп мамонта. Він напрочуд добре зберігся в озокеритних пластах. Настільки, що в шлунку тварини навіть знайшли трав'янисті рослини, які вона споживала перед тим, як фатально потрапила в озокеритну пастку. Для вчених то була теж сенсаційна знахідка. 
А 1929 року вже поляки витягли з колишньої озокеритної копальні волохатого, теж добре збереженого, носорога. Вік цієї знахідки - 24 тисячі років. Відкопували в старунських озокеритах також давніх оленів, інших дрібних тварин. А мамонт і волохатий носоріг зберігаються в музеях Кракова та Львова (зокрема в природничому). 
Цю інформацію доповнює один із рушіїв нинішніх україно-польських досліджень старунського палеофеномену, доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри екології ІФНТУНГ, академік Олег Адаменко, до речі, нагороджений не так давно орденом "За заслуги" III ступеня: 
- П'ятий рік поспіль разом з польськими колегами вивчаємо гравітаційні, магнітні та інші властивості старунського геодинамічного полігону. Минулого літа тут працювала експедиція з 26 науковців та студентів краківських ВНЗ і нашого національного університету нафти й газу - по 13 чоловік від кожної сторони. Підсумком цих досліджень буде науково-практична конференція "Викопні фауна і флора останнього зледеніння", яку проведемо навесні в Івано-Франківську. 
На моє переконання, Старуня з її унікальними надрами й таким рідкісним на Землі феноменом, як грязевий вулкан, претендує називатися одним із семи природних чудес не лише в Україні, а й у світовому масштабі. Тільки для цього треба докласти відповідних зусиль. Як це роблять, скажімо, ті ж поляки, перетворюючи в туристично-рекреаційні зони соляні шахти, використані кар'єри. Навколо них будують котеджі, створюють рукотворні озера, озеленюють їх, - словом, доводять до належного вигляду все те, що може приваблювати й цікавити туриста-мандрівника. 
У нас же такого ставлення до унікальних надбань дочекатися годі. Сільський голова Старуні Іван Мосюк ніяк не виб'є з районного чи обласного бюджетів якихось 300 тисяч гривень, щоб грунтову дорогу до вулкана покрити бодай гравієм. А якби ще й заасфальтувати її - туди б потягнувся інвестор. Адже старунським дивом уже цікавилися і британські, і київські підприємці (до речі, родом з Рожнятівщини), та, зачувши про грунтовий путівець, який, зрозуміло, розкисає в дощову погоду, відмовилися від свого наміру. 
Скажу більше - співробітники кафедри екології університету розробили інвестиційний, бізнесовий, науково-туристичний проект впорядкування 60-гектарної території навколо старунського вулкана, назвавши його "Парк льодовикового періоду". Проектом передбачено спорудження низки об'єктів туристично-відпочинкової інфраструктури - від кав'ярні з екзотичною назвою "Волохатий носоріг", мотелю "Паліолітр" до музею соледобування. По периметру геодинамічного полігона можна розмістити муляжі первісних мамонтів, носорогів, інших представників льодовикової фауни натуральної величини, зімітувати сценки із життя кроманьйонців, перших поселенців того періоду, відтворити їхні стоянки, розташувати макети нафтових веж, якщо хочете - збудувати навіть санаторій грязевого, водного та озокеритного лікування хвороб опорно-рухового апарату, серцево-судинних, шлунково-кишкового тракту, для чого тут є всі умови. З часом він міг би конкурувати з аналогічними закладами Моршина і Трускавця. 
Наш проект лише на перший погляд фантастичний. Якщо розпочати бодай з кав'ярні у формі волохатого носорога, то витрати на зведення та організацію її роботи окупились би через місяць-два. Запропонований туристичний маршрут "Краків - Івано-Франківськ", який, до речі, незабаром обговорюватимемо на тій же науково-практичній конференції, передбачає й відвідування старунського дива природи. Уявіть собі розчарування туристів, якщо там неможливо буде перекусити. А перша ластівка могла би зняти цю проблему. Наприклад, гордістю чеської туріндустрії є якраз добре знаний в Європі і пошанований іноземними туристами мотель у формі триболіта - доісторичної комахи, схожої на таргана. 
Старуня зачекалася підприємця-менеджера, а чи й групи ділових людей, здатних ризикувати й вигравати.

Мирослав КІНДРАЧУК Газета "Галичина" 23.02.2008 р.

Календар
«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Наша кнопка/лінк

Погода в Болехові

Пошук


.


Petro Kondrat |  Copyright MyCorp © 2018 | Конструктор сайтів - uCoz